Але знання технологій – не єдина складова успіху. Спеціаліст київського офісу SoftServe, старший менеджер проектів, Віталій Шквира та Влад Єльчев, віцепрезидент з технологій — діляться спостереженнями з приводу того, чого очікують від технологічних партнерів клієнти масштабів Cisco, Atlassian і IBM, та які саме навички допоможуть українським спеціалістам вийти на новий рівень роботи.

Тримати фокус на бізнесі

Бізнес завжди має конкретну мету — згенерувати ревеню, вийти на новий ринок і т.д. Оскільки технології допомагають цих цілей досягати, то вони є частиною загальної екосистеми. 

Якщо рішення розробили давно і на застарілих технологіях, але воно досі прибуткове, тоді компанії не мають причин його переробляти, хіба що аби використати більш інноваційний підхід. Це потрібно просто прийняти. Тому в одній компанії можуть використовувати не одну, а цілий набір технологій, що з’явилися протягом останніх десятиліть. Наша роль — значно глибша, ніж просто додати у список ще одну.

Розуміти внутрішню організацію клієнта

Кожна компанія — це складна і заплутана система, навіть для внутрішніх стейкхолдерів.  

В цих умовах задачі ІТ-компанії: визначити потребу – зрозуміти процеси – з’єднати їх між собою – зрозуміти що, за скільки часу і за який бюджет можна зробити – донести це стейкхолдерам.

Таким чином, ви покажете себе експертами і здобудете довіру клієнта. За таких умов вдалий спринтерський забіг на один проект fixed-priced перетворюється в марафон тривалого і взаємовигідного партнерства. Виграють всі. 

Іноді для цього потрібно виходити за рамки ваших зобов’язань за контрактом, але лише так можна знайти шлях з точки А в точку Б. У цьому і полягає кардинальна зміна. Партнер має бути зацікавлений в успіху того, що робить компанія.  

У деяких компаніях немає чіткої системи взаємозв’язку між бізнесом і ІТ. Тому буває так, що продукт/нову фічу, над якою працювала команда протягом року, просто неможливо випустити в продакшн. Причина — ІТ-команда настільки жорстко регулюється внутрішніми політиками й процедурами, що не може погодити конкретну розробку. 

У таких випадках задача партнера — допомогти випрацювати чіткий процес від дизайну ідеї до запуску готового продукту. Це складно, враховуючи потребу залучити велику кількість стейкхолдерів рівня віцепрезидентів на боці клієнта.  

Також трапляються ситуації, коли бізнес-юніт не знає, що відбувається в іншому юніті чи в цілому в організації. У такому випадку задача — отримати якомога ширшу картину та підказати клієнту, як краще оптимізувати хмарну інфраструктуру, перегрупувати рішення тощо.

Відстоювати свої інтереси 

Як правило, у великих підприємствах є безліч внутрішніх стейкхолдерів, які працюють кожен зі своїми консультантами.

Відповідно, ми постійно з кимось боремося чи конкуруємо — починаючи від інженерів на боці клієнта, у яких своє бачення, закінчуючи іншими вендорами, від яких, наприклад, потрібно вчасно отримати всі необхідні доступи.  

Звучить просто, але це величезний челендж. Від цього залежить, чи зможемо ми вчасно виконати свою роботу і показати клієнту результат, на який він очікує. 

Презентувати себе

Добре виконати роботу – це головна задача. Але не єдина. Потрібно показати себе і свої досягнення клієнту, виділитися з-поміж інших і не боятися привернути до себе зайву увагу. 

Досвід показує, що українцям в цьому складніше, ніж європейцям чи американцям. 

Можливо, це пов’язано з тим, що нас ще зі школи вчать поводитися тихо і скромно, не виділятися. На заході все навпаки. Відповідно, дається взнаки різниця менталітетів. Ми мовчимо, сумніваємося і боїмося про себе заявити, доки не будемо на 100% впевненими у своїй правоті й в тому, що клієнт у цей момент очікує почути саме це. А конкуренти використовують цей час собі на користь. 

Знаходити спільну мову

Технічні та нетехнічні фахівці працюють разом на один результат.

Це вимагає відповідних навичок від обох – інженер повинен вміти пояснити оркестрацію чи Kubernetes тим, хто не має жодного уявлення, що це таке. А менеджерам важливо вивчати хоча б основи технологій, щоб мати змогу зрозуміти й коректно передати інформацію від інженерів клієнтові. 

Підсумовуючи, клієнту важливо мати не просто технічного підрядника, а стратегічного партнера і провайдера складних технологічних рішень. Різниця між цими двома категоріями саме у вмінні себе проявити, зрозуміти суть проблеми, пояснити принцип (а не просто сказати «треба так»).  

Щоб перейти з першої категорії в другу, важливо найближчим часом сфокусувати зусилля на розвитку у своїх людей не лише технічної експертизи, але і відповідних soft skills. Компанії, що будуть готові в це інвестувати, перейдуть до вищої ліги. Решта – не зможуть вийти за рамки конкуренції зі стаффінг-агентствами.